1.    Обстеження та діагностика мовлення дошкільників.

2.     Проведення корекційної роботи:

·        уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;

·        формування граматичних умінь та навичок;

·        розвиток фонематичних процесів;

·        формування правильної вимови звуків та введення їх у зв’язне мовлення;

·        розвиток дрібної та загальної моторики;

·        розвиток мовного дихання

3.  Проведення просвітницької роботи серед педагогів та батьків.

 Старший  дошкільний вік – остання сходинка перед школою . Завдання батьків в цей період допомогти дитині підготуватися до школи. Деякі батьки вважають, що це обов'язок дитячого навчального закладу. Безперечно, це так, але без допомоги батьків не обійтися. Всім відомо, що найбільший вплив на дитину, на ії свідомість мають саме батьки.

Одну з провідних ролей у процесі розвитку дитини відіграє розвиток мовлення. Зв'язне мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних якостей, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто її оточує, ініціювати власні ідеї, брати участь у різних видах дитячої творчості.

Деякі батьки вважають, що дитина починає вчитись мові тільки в школі і не звертають достатньої уваги на розвиток мовлення своїх дітей.

Не можна залишатися байдужим до мовленнєвих недоліків дитини. В колі сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе спокійно. Але проходять роки, поступово розширюється мовленнєве спілкування дитини, і недоліки мовлення перешкоджають швидкому встановленню контактів з ровесниками, виникають перші образи, перші прізвиська, перші дитячі гіркі сльози.

В школі недоліки мовлення негативно позначаються на успішності. Недостатньо розвинуте мовлення, бідність словникового запасу, наявність мовленнєвих помилок негативно впливають і на загальний інтелектуальний розвиток дитини. Попередити це зможе своєчасна робота батьків по розвитку мовлення дітей з перших років життя.

Сім'я може і повинна допомагати дошкільному навчальному закладу, а потім і школі в справі виховання культури рідної мови. Мовленню потрібно вчити перш за все шляхом прикладу. Чує дитина правильне мовлення, чітко і ясно сприймає його, мало-помалу добрі навички набувають могутню силу звички. Якщо вухо дитини сприймає який-небудь неправильний діалект, те чи інше неправильно вимовлене слово і також непомітне останнє стає його другою звичкою.

Вся увага та старання батьків повинні бути направлені на те, щоб діти чули мову правильну, чітку і логічно послідовну, без помилок та вад.

Ніяке сюсюкання, підробка під лепет дітей, не припускається. Розмовляти з дітьми потрібно звичайною, правильною мовою, але мовою простою і, головне, розмовляти повільно, чітко і голосно. Мова дорослого повинна бути доброзичлива, м'яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно, мелодійно. Не допускати у спілкуванні з дітьми спотвореної вимови слів, вимовляти завжди слова правильно, як за звуковим складом, так і за формою. Треба прислухатися, чи правильно звучить запитання дитини, а потім на нього відповідати. У розмові з дітьми батьки повинні враховувати рівень їх мови, але разом з тим його власна мова повинна бути більш досконалою: різноманітною за побудовою речення, багатою за словником, виразною за інтонацією. Спонукаючи дитину до запитань, розвивається її пізнавальна активність, забезпечується повноцінний розвиток дитини.

Які ж вправи та види завдань допоможуть вам розвинути мовлення дитини?

• опис іграшок, предметів, картин, дидактичних картинок;
• опис двох предметів, картинок з контрастними ознаками;

При описі предмету використовуються наступні показники:

1. Колір: червоний, зелений, синій і т. д.
2. Форма: коло, квадрат, трикутник і т. д.
3. Розмір: великий, маленький.
4.  Матеріал, з якого зроблений предмет: пластмаса, метал, дерево і ін.
5.  Складові частини іпредмету.
6. Як можна діяти з цим предметом.

• дидактичні ігри:

«Вгадай іграшку,овоч,фрукт, пору року та ін..».

Батьки описують будь який предмет ( заздалегідь повідомляючи дитині до якої групи вінналежить). Наприклад:

-Це овоч. Він кислий, жовтий, корисний.

«Скажи, який».

Обернена гра. Батьки називають предмет, а діти описують його

«Назви що це і скажи який?»

Діти повинні називати предмет і його основні ознака, замінюючи у другому реченні іменник займенником. Наприклад,

Цвях. Він залізний, гострий, міцний.

«Чомучка»

Вчити дітей продовжувати складнопідрядне речення зі звязком «тому що».

На вулиці холодно тому,що… Ми лягаємо спати тому, що…

« Утвори слова за зразком»

Будинок з цегли – цегляний будинок.

Лавка з дерева -…..лавка.

Дах з металу - …..металевий дах.

Сок з яблук - …..сок.

Глечик зі скла - …..глечик.

У розвитку звязного мовлення дітей важливе місце належить переказу.

Переказ - це творче відтворення літературного твору за допомогою усного мовлення. Традиційно заняття з переказування твору проводиться за такою схемою:

* вступна бесіда;

* читання літературного твору;

* бесіда за змістом твору;

* повторне читання твору;

* переказ твору дітьми.

Збагачення знань та розвиток зв'язного мовлення дітей відбувається і під час прогулянок. Потрібно , щоб діти були не пасивними спостерігачами і слухачами взаємостосунків і взаємодій між людьми, а самі брали участь у спільній діяльності з дорослими, вступали в контакт з ними, запитували, пояснювали, розповідали, висловлювали припущення тощо, вправляючись у мовленнєвій діяльності.

Приділяючи всього 15- 20 хвилин в день заняттям зі своїми дітьми, ви зможете потренувати їх пам'ять та розвинути мовлення.

Будь ласка, пам'ятайте, що дуже важливо не перенавантажити дитину інформацією, не відбити інтерес до навчання. Допомагайте дитині при виконанні завдання, але не пригнічуйте його ініціативу , не квапте. Створіть доброзичливу атмосферу, будьте терпеливі, лагідні та спокійні,виправляйте помилки дитини м'яко та терпляче, підтримайте і похваліть його по закінчення заняття. Станьте першим і самим доброзичливим помічником своєму малюку.

Поговоримо про «пальчикові» ігри, які й навчанням важко назвати. Веселе, захоплююче й корисне заняття.

Дитині хочеться поторгати все, взяти до рук. Не заважайте їй, для неї це необхідна справа. Так вона навчається розрізняти тепло і холод, твердість і м’якість, розмір та форму, пізнає про властивості оточуючих її речей , порівнює те, що бачить, з відчуттями, які отримує від своїх рук.

Ігри з пальчиками розвивають розум дитини, стимулюють розвиток мови, творчі здібності, фантазію. Прості рухи допомагають зняти напруження не тільки з самих рук. Але й розслабляють м’язи всього тіла. Вони здатні покращити вимову багатьох звуків.

Дослідження свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у кopi великих півкуль головного мозку. Розвиток pyxiв пальців передує появі артикуляцiї складів. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцiльнiсть використання iгop з пальчиками. У різних культурах зустрічаються народні ігри для малюків, у яких активно задiянi руки та пальці. В Китаї поширені вправи з кам’яними і металевими кулями. В Японії широко використовують вправи для долоньок і пальчиків з грецькими горіхами, перекачування між долоньками шестигранного олівця. І у нас з дитинства вчать дітей грати в «Ладусі»,«Сороку-ворону», «Коза рогата», «Печу-печу хлібчик», «Кую, кую чобіток», «Пальчик-пальчик».

Отже, якщо будуть розвиватися пальці рук, то буде розвиватися мовлення й мислення дитини, зникнуть проблеми у навчанні не тільки в першому класі, а й надалі.

Хотілося б повторити основне правило: робота з розвитку рухів рук повинна проводитися регулярно, тільки тоді буде досягнуто найбільшого ефекту.

Тому тренування рухів пальців і кисті рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, сприяє поліпшенню артикуляційних рухів, підготовці руки до письма й, що не менш важливо, є потужним засобом, що стимулює працездатність кори головного мозку, що стимулює розвиток мислення дитини.

          При проведенні ігор з пальчиками потрібно дотримуватись дидактичного принципу - від простих дій до складніших.

ЩО Ж ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ДИТИНА     

ВИКОНУЄ РИТМІЧНІ РУХИ ПАЛЬЦЯМИ???

• Збуджуються мовні центри головного мозку і стимулюється розвиток мовлення;

• Мовлення стає чіткішим, підвищується мовленнєва активність, особливо тоді, коли рухи супроводжуються промовлянням забавлянок , віршиків;

• Розвивається спостережливість, пам'ять, увага, уява, фантазія;

• Створюються передумови для успішного оволодіння дитиною навичок письма.

Під час проведення пальчикових ігор, вправ потрібно стежити за тим, щоб дитина однаково працювала, як правою, так і лівою рукою, тоді відбувається одночасний розвиток і лівої, і правої півкуль головного мозку.

• Пальчикова гімнастика розпочинається з 

          найпростіших вправ.

• Після кожної вправи пальці слід розслабляти.

• Підбирати комплекс по 6-8 вправ.

• Складні елементи повторювати кілька разів.

• Практикувати ігри і в індивідуальній роботі.

     Артикуляція - це діяльність мовних органів, пов'язаних із проголошенням звуків мови і різних їх складових компонентів склади, слова.

Мета: відпрацьовувати вміння утворювати щілину між бічними краями

            язика.

Зміст: відкрити рот, висунути широкий язик. Підняти бічні краї язика,

             зробити «трубочку», дмухнути в неї. Виконати вправу 8—10 разів.

Методичні рекомендації:

1. Щоб полегшити виконування вправи, можна запропону­вати малюкові висунути розпластаний язик між зубами, після чого округлити губи.

2. Якщо в дитини не виходить цей рух, використати ме­ханічну допомогу: шпателем або маленькою ложечкою натиснути на основу язика (уздовж середньої лінії) і за­пропонувати маляті округлити губи.

«Чашечка» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [Р], [Ч], [Ш], [Ж].

Мета: зміцнювати м'язи бічних країв язика, відпрацьовувати його

            піднімання.

Зміст: широко відкрити рот. Широ­ким язиком потягтися до верхніх зубів,

             але не торкатися їх. Дитині можна сказа­ти: «Уяви, що я налила у

              твою чашку воду, а ти мусиш її трима­ти, не виливаючи». Утримувати

             язик у такому положенні 10— 15 секунд.

Методичні рекомендації:

1. Рот має бути широко відкритим.

2. Стежити, щоб працював тільки язик, а губи йому не допо­магали, не торкалися язика — вони повинні бути нерухо­мими.

3. Бічні краї язика мають підніматися рівномірно — жодний із них не повинен опускатися.

«Гірка» готує артикуляційний апарат до поставлення звука  [Л]

Мета: відпрацьовувати піднімання спинки язика.

Зміст: трохи відкрити рот і зробити спин­кою язика гірку. Утримувати 10—

            15 секунд.

Методичні рекомендації:

стежити, щоб кін­чик язика був опущений і розташовувався в глибині рота, а його спинка була піднята до піднебіння.

«Голочка» формує в дитини кінестетичне від­чуття напруження.

Мета: відпрацьовувати вміння втримувати язик напруженим.

Зміст: відкрити рот, вузький язик висунути далеко вперед, утримувати 10—

            15 секунд.

Методичні рекомендації:

 1. Рот широко відкритий.

2. Стежити, щоб кінчик язика не відхилявся вбік.

3. Не завертати нижню губу.

4. Якщо в малюка не виходить утримувати язик вузьким і напруженим, виконувати вправу «Годинник».

ДИНАМІЧНІ ВПРАВИ

«Млинці» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [Л], [С], [3], [Ц], [Ч], [Ш], [Ж].

Мета: відпрацьовувати вміння втримувати язик широким, спокійним,

            розслабивши його м'язи.

Зміст: трохи відкрити рот, спокійно поклас­ти язик на нижню губу і,

             поплескуючи по ньому губами, вимовляти склади ПЕ-ПЕ-ПЕ...

             Виконувати протягом 10—15 секунд.

Методичні рекомендації:

1. Стежити, щоб не заверталася нижня губа.

2. Язик широкий, його краї торкаються куточків рота.

3. Поплескувати язик губами треба кілька разів на одному видиху. Стежити, щоб дитина, повторюючи склади, не за­тримувала дихання. Проконтролювати виконування мож­на таким чином: піднести ватку до рота малюка — якщо він правильно робить вправу, ватка відхилятиметься. Водночас ця вправа дозволяє відпрацьовувати спрямова­ний видих.

«Смачне варення» готує артикуля­ційний апарат до поставлення звуків [Л], [Р]. [Ч], [Ш], [Ж].

Мета: розвивати рухливість м'язів язика, відпрацьовувати рух угору широкої передньої частини язика.

Зміст: запропонувати дитині уявити, що вона їла варення: «Воно дуже смачне! У тебе замазалася верхня губа, злижи язи­ком варення з верхньої губи. Отак». Передній край широкого язика рухається по верхній губі згори вниз, але не з одного боку в другий (10 разів).

Методичні рекомендації:

  Стежити, щоб працював лише язик, а нижня щелепа не «допомагала», не «підсаджувала» язик угору — вона має бути нерухомою (можна притримувати її паль­цем).                                                                                

 Язик повинен бути широким, його бічні краї торкаються куточків рота.

 Якщо вправа не виходить, слід повернутися до вправи «Млинці». Тільки-но язик стане розпластаним, потрібно шпателем або маленькою ложечкою підняти його вгору й завернути на верхню губу.

«Грибок» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [Р], [Ш], [Ж], [Ч].

Мета: відпрацьовувати вміння втримувати язик біля верхнього піднебіння,

            розтягуючи під'язикову вуздечку.

Зміст:усміхнутися, трохи відкрити рот і присмоктати широкий язик до                                                                                                    піднебіння, потім відкрити рот широко. (Язик нагадуватиме тонку шапку гриба, а розтягнена під'язикова зв'язка — його ніж­ку.) Утримувати 10—15 секунд.

Методичні рекомендації:                                                 

1. Стежити, щоб бічні краї язика були притиснуті рівномірно, жодний із них не опускався.                                                                                              

2. Під час повторення вправи намагатися відкривати рот ширше.

«Хоботок» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків  [Ш], [Ж], [Ч].

Мета: зміцнювати м'язи губ.

Зміст: рот закритий, губи зімкнені. Витягнути губи вперед, утримувати в цьому по­ложенні 10—15 секунд.

Методичні рекомендації:

звертати увагу дитини на напруження висунутих уперед губ.

«Парканчик» «Усмішка» готує артикуляційний апа­рат до поставлення звуків [Л], [С], [3], [Ц]

Мета: зміцнювати м'язи губ, закріп­лювати зоровий контроль за їхнім поло­женням.

Зміст: зуби зімкнені. Розтягти губи в усмішці, показуючи зуби. Утримувати 10—15 секунд.

Методичні рекомендації: стежити, щоб рот не відкривався.

«Конячка» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [Л], [Р].

 Мета: активізувати м'язи кінчика язика та зміцнювати їх, відпрацьовувати піднімання язика.

Зміст: дитині пропонують: «Покажімо язи­ком, як цокають копита конячки». Дорослий де­монструє, як язик присмоктується до піднебін­ня, потім відривається від нього, при цьому виходить звук, схожий на цокання копит. Стежити, щоб кінчик язика рухався безпосередньо вгору, не відхиляючись, і цокав за верхніми зубами (10 разів).

Методичні рекомендації:

Спочатку вправу виконують у повільному темпі, який потім прискорюється.

Нижня щелепа не повинна рухатися — працює тільки язик.

Стежити, щоб кінчик язика не завертався

«Гойдалка» готує артикуляційний апарат до поставлення звука [Л].

Мета: відпрацьовувати вміння швидко змі­нювати положення язика.

Зміст: трохи відкрити рот, покласти широ­кий язик за нижні зуби (зсередини) й утриму­вати його в такому положенні протягом 5 се­кунд (ведучий голосно рахує від 1 до 5). Потім підняти широкий язик за верхні зуби (так само зсередини) й утримувати його там протягом 5 секунд. Так по черзі змінюва­ти положення язика 6—10 разів.

  Методичні рекомендації:

стежити, щоб працював тільки язик, а нижня щелепа й губи залишалися нерухомими.

«Годинник» формує в дитини кінестетичне відчуття напруження.

Мета: активізувати м'язи язика.

Зміст: малюкові кажуть: «Послухай, як цо­кає годинник. Подивися, як ходить його маят­ник. Пограймося в годинник, а маятником буде твій язичок». Рухи повторюють 10 разів.

Методичні рекомендації:

1. Рот відкритий, губи всміхаються.

2. Стежити, щоб язик рухався вільно — не ковзав по краю зубів.

3. Тягнутися язиком по черзі то до правого вуха, то до лівого.

4. Дитина має рухати язиком вільно, дорослий задає темп,

рахуючи.

На початковому етапі підготовки артикуляційного апарату дитини до постановки звуків можна використовувати таку казку.

Основна мета цієї казки - підготовка артикуляційного апарату до правильної звуковимови.

У період старшого дошкілля в дитини в основному завершується формуватися звуковимова та граматична сторона мовлення, відбувається суттєве зростання словника. Тому слід звертати увагу на те, щоб ці процеси проходили вчасно і правильно. Щоб зробити заняття цікавим треба навчати граючись. Мовленнєва гра при вмілому керівництві з боку дорослого здатна творити чудеса... це артикуляційні вправи, вправи для розвитку дихання, розвиток загальної моторики, графічне малювання, ігри з звуками та складами, ігри на збагачення словникового запасу та розвиток граматики.
Артикуляційні вправи – допоможуть попередити порушення мовлення або уникнути тих мовленнєвих вад, що вже існують.
Ось деякі з цих вправ:
«Дістань язиком носа»
Мета: зміцнювати м’язи язика, досягати його підйому, розвивати рухомість кінчика, вміння керувати ним.
«Чиї зуби чистіші?»
Мета: досягати підйому язика, розвивати гнучкість та рухливість його кінчика, вміння керувати ним.
«Конячка»
Мета: зміцнювати м’язи язика, досягати його підйому.
Дихальні вправи – використовуються для поліпшення мовленнєвого дихання та вироблення цілеспрямованого повітряного струменя, необхідного для вимови звуків.
- Піддування папірців: тоненький папір нарізати дрібненькими шматочками і запропонувати дитині дмухати на них.
- Перекочування слою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.
- Задування свічки на відстані та надування бульбашок на воді.
- Пускання паперових корабликів у мисці з водою.
- Дмухання на паперового метелика, прив’язаного до палиці, тримати у дитини над головою і пропонувати дмухати на нього.
- На горизонтальній нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок, влаштовують «гойдалку» і малюк силою видихуваного повітря розгойдує їх.
- «Літак». На кінчик носа кладемо шматочок паперу або вати. Відкриваємо рот, широкий язик кладемо на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь проходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб «літак» полетів вгору.
- «Пелюстки». Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути так, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні.
- «Кораблик». Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук [ф], а потім приривчасто, наче вимовляючи звук [п-п-п-п-п].

  Мовні проблеми сьогодні стали досить поширеним явищем. У третини обстежених дітей виявляють

мовленнєві вади.

     Коли йдеться про дитину з вадами мовлення, нерідко доводиться чути від дорослих: « Ні чого страшного, вибалакається!». Такі помилкові судження можуть занадто дорого коштувати дитині. Адже деякі вади мовлення позначаються на інтелекті дитини.. затримка в розвитку мовлення спричиняє затримку розумового розвитку дитини, обмежує загальний розвиток. Пізніше мовні вади стають причиною поганої успішності у школі. А   внаслідок цього занижена самооцінка, закомплексованність, роздратованість, небажання говорити.

Відомий англійський невролог Джексон зазначив: « Інтелект їде у бричці мови». Якщо час втрачено , мова нерозвинена , то чого ж очікувати від інтелекту дитини? Він також не розвиватиметься, бо його гальмує погана мова або взагалі її відсутність.

     Дошкільник учиться правильно вимовляти та розрізняти звуки рідної мови, збагачує словник , експериментує зі словами, навчається звукового, складового, морфемного та синтаксичного аналізу.

Процес формування мовленнєвої діяльності відбувається довготривало і поступово, разом із фізичним зростанням та психофізичним розвитком дитини. Для повноцінного становлення мовленнєвої діяльності необхідні певні умови.

Внаслідок негативного впливу ендо- чи екзогенних факторів у період пренатального, натального чи постнатального розвитку дитини ці умови порушуються, це призводить до виникнення тих чи інших дефектів мовлення.

Найчастіше в дошкільників зустрічається недостатня сформованість фонетичної компетентності.

Моя практика, як логопеда, свідчить, що в переважної більшості дітей звуковимова до 5-6 років досягає мовної норми, але в декого з них через індивідуальні, соціальні й патологічні особливості розвитку недосконалість звуковимови не зникає, а набуває характеру стійкого дефекту у формі дислалії.

Якщо в дитини мовлення не досягнуло норми до початку навчання у школі, то з цими дітьми працює логопед логопедичного пункту школи. Вчителям початкових класів, які бачать відставання першокласників з перших днів перебування в школі, а також дітей , яким важко встановлювати зв'язок між звуками і відповідними буквами, потрібно звернути увагу, ОСОБЛИВУ УВАГУ,на цих дітей і по можливості направляти їх на консультації та обстеження до логопеда школи.

Для швидкого й ефективного подолання мовних труднощів в дітей доцільно використовувати спільні зусилля з психологами, вихователями, батьками та логопедами.

     Я , як логопед, у свою чергу, по можливості допомагаю батькам і вихователям організовувати роботу з навчання дітей.

Я проводжу консультації з батьками, вихователями, показую елементи логопедичних занять, проводжу практикуми, виступаю з інформацією на методичних об’єднаннях вихователів.

 Так , як не в кожному ДНЗ є логопед , вам як керівникам я б рекомендувала таку форму роботи , як наочна агітація: організація в закладі стендів чи кутків для батьків, де можна було б отримати інформацію про вікові норми розвитку мовлення, поради щодо подолання дефектів звуковимови.

Також це можуть бути папки-пересувки з віршиками, оповіданнями для автоматизації звуків, мовленнєві ігри, дидактичні вправи. Такі папки батьки можуть у разі потреби брати додому для ознайомлення та виконання цих завдань в домашніх умовах.

      Вихователям груп раннього віку я б рекомендувала проводити більше вправ, завдань на розвиток рухливості дитячих пальчиків, тобто розвиток дрібної моторики з якою тісно пов’язана артикуляційна моторика (шнуровки, ліплення, мозаїка, ґудзики, намистинки).

Дуже важливо в бесідах з батьками повідомити їм, що довге смоктання соски призводить до деформації піднебіння (воно стає більш вузьким),і призводить до дефектів мови.

       Вивчення іноземних мов дитиною з вадами мови логопеди не рекомендують.

На закінчення хотілося б сказати, що ми як педагоги, повинні довести батькам,яких хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і рідко звертається увага на недорозвиток лексичної та граматичної ланок мовлення, що всі складові мовлення дошкільника формуються, розвиваються і функціонують в єдності та нерозривно пов’язані між собою.

      Порушення будь-якої сторони мовлення веде за собою недорозвиток іншої. Недоліки усного мовлення часто проявляються при письмі та читанні першокласників.(дисграфія і дислексія)

МОВЛЕННЯ – це усне чи письмове висловлювання своїх думок, бажань, намірів тощо залежно від ситуації. Оволодіти мовленням – це адекватно і доречно користуватися мовою в тій чи іншій ситуації спілкування. Оволодіння мовленням відбувається в процесі мовленнєвої діяльності. Це складний процес, що включає в себе сприймання і розуміння мови і конкретне говоріння (усне чи письмове) в будь-якій ситуації спілкування.

СПІЛКУВАННЯ – це складний і багатофункціональний феномен життєдіяльності людини, який одночас виступає як: процес взаємодії (комунікації) людей, як інформативний процес (обмін, передача інформації, досвіду тощо)
Для повноцінного розвитку мовлення дошкільника  важливо забезпечити йому всі умови для ефективного оволодіння мовою, як вдома так і в закладі який відвідує дитина.

Умови успішного розвитку мовлення дошкільника:
• слідкувати за здоров’ям (робота центральної нервової системи, розвиток мовного апарату, слуху, зору, голосу);

• урізноманітнювати діяльність дітей;

• знати критичні періоди у розвитку мовлення дітей;

• вихователя які працюють з дітьми повинні мати високий рівень професійної майстерності;

• дорослим слід дотримуватися високого рівня мовної культури;

• дотримання принципів педагогіки.

Ці умови не можуть бути виконані самі по собі. Для цього повинна працювати система закладу в тісному взаємозв’язку з родиною.
Протягом дошкільного віку в мовному розвитку дітей спостерігаються критичні періоди, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток тих чи інших складових мовної системи. Саме тоді з’являється підвищена вразливість нервових механізмів мовної діяльності і значний ризик появи порушення мовлення.

          Мовлення є основним засобом спілкування. Думаю, не потрібно нікому довго пояснювати, який важливий для людини дар слова. С. Аксаков писав: « Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.

 Але дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.

Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами, - відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.

Ви, батьки, повинні не просто володіти українською мовою. А бути провідником національної культури: знати і любити народну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передавати це своєму малюкові. Мова дорослого має бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно. Важливі своєчасні міміка, жести, рухи. І головне – якщо діти бачитимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.

Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого. І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.

       Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток – у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від народження і з великим інтересом займаються з дітьми. Але щоб заняття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов'язково відповідати віку малюка.

Кожному з нас доводилося зустрічати дітей чотирьох – п'яти років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути гудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, включивши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ. Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чека­ти, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі гудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки – светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовлення  людей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, навчаться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його.

            Якщо ваша дитина відвідує заняття з учителем-логопедом, знайте, що погане мовлення не можна виправити за одне чи два заняття. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини та її батьків.

Щоб оволодіти правильним положенням губ, язика, швидкої і вільної вимови звуку в мовленні, потрібно багато тренуватися. Тренуйтеся, будь ласка, вдома! Якщо звук ще не вимовляється, виконуйте артикуляційну гімнастику, рекомендованя масажні рухи та вправи на дуття.

Якщо звук вже поставлений - закріплюйте його: вивчіть з дитиною мовленнєвий матеріал, записаний у зошиті для домашніх завдань, стежте за звуками в повсякденному мовленні. Заохочуйте дитину до спілкування.

ЛОГОПЕДИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

З ВИКОРИСТАННЯМ АРТТЕРАПІЇ(КРІОТЕРАПІЯ) Звук [Р], АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКА  В СЛОВАХ.

"ЗВІРІ"

Вчитель-логопед

Рева В.Є 

МЕТА: корекційна: відпрацювання артикуляційних рухів; відпрацювати вдих- видих; розвиток загальної та дрібної моторики; збагачувати словниковий запас; формувати правильну вимову звука[ р].навчальна: вчити утворювати зменшувально-пестливі назви;  вчити узгоджувати іменник з числівником. розвиваюча: розвиток образного мислення, пам’яті;  виховна: виховувати слуховий контроль за своєю вимовою; виховувати любов до природи та інтерес до заняття.

Хід заняття

• Гості сидять, подивіться які

Ви привітайтесь , усміхніться

Весели настроєм поділіться. Ну а зараз ми усі

Зробимо вправи помічні

Артикуляційна гімнастика

Язичок вправляти діти

Дуже люблять всі на світі,

У будиночку своєму язичок

Шукає двері.

На прогулянку зібрався

Він умився, причесався

На сусідів озернувся

Вправо-вліво повернувся.

Вниз упав, вгору забрався

Раз і в ротику сховався

Знову вийшов язичок

Погулять  до діточок.

Заглянув в віконечка

Гріється на сонечку

Тут повіяв вітерець,

Заховався пустунець.

В гості кішечка прийшла

Просить: «Дайте, молока»

Потім коник прискакав

Все копитом вибивав.

А тут двері відчинились,

Появились гості товсті

За ними-худі

Лише шкіра та кості.

Ми їм щиро усміхнулись

Поцілувати потягнулись

І співати з ними будемо

Звуки голосні:

А-У-О-Е-И-І(вправи для голосу)

Добре, молодці!

• А зараз нехай крокують наші ніжки. Піднялися, опустились і біля дерева опинились.

ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА.

• Ось, і весна настала, а сніг не скрізь розтанув. Подивіться, що туту снігом припорошило. (знаходять кубики льоду). Пограємось з такою дивовижною красою? Покажемо, що вміють робити наші крижинки.

КРІОТЕРАПІЯ « Гра з крижинками»

• Наші крижинки вміють швидко бігати ось так. Ще крижинки вміють добре співати, давайте послухаємо їхній чарівний спів. Ще можуть високо стрибати. Навіть салютувати вміють крижинки. Втомилися крижинки, лягли відпочивати.
• Рученята замерзли? Тож давайте зігріємо їх.

МАСАЖ ШЕСТИГРАННИМИ ОЛІВЦЯМИ.

• Яка зараз пора року?  (відповіді дітей)
• Хто радіє приходу весни? (відповіді дітей)
•  А хто це такий? (відповіді дітей)
• Так, це дикий кабан з поросятками.

Мовна гра «Назви малюнок, відтвори звук»

Кіт – мур, мур

Ґава- кар, кар.

• Який  спільний звук вимовляли? (відповіді дітей)
• Давайте згадаємо, що працює коли ми вимовляємо звук [р]? (відповіді дітей)

Артикуляція звука

• Ротик посміхається, язичок знаходиться вгорі і танцює.

Гра  «ЗМІЙКА» Закріпити артикуляцію

• Давайте  нагодуємо поросят жолудями.

Гра «ЗБЕРИ ЖОЛУДІ ДЛЯ ПОРОСЯТ»

Промовляння чистомовок:

Ир, ир, ир— миші з’їли сир.
Ар, ар, ар— загудів комар

Ер, ер, ер— багато бачили печер.

Ір, ір, ір— темний бір.

Ір, ір, ір— сосновий бір.

Ор, ор, ор— росте мухомор.

Бра, бра, бра— побажаємо всім добра. 

Гра, гра, гра— у нас нова гра.

Кра, кра, кра— дуже смачна ікра.

Бри, бри, бри— дружні бобри.

Бро, бро, бро— охороняє пес добро. 

Мовленнєво-дидактична гра «НАЗВИ ЛАГІДНО»

Дидактична гра «Порахуй»

Підсумок заняття

Логопедичне заняття

"ВЕСЕЛИЙ КЛОУН"

Вчитель-логопед: Рева В.Є.

Мета:ознайомити дітей із органами артикуляційного апарату; навчати дітей вслухатися в мову дорослого; розвивати рухливість артикуляційного апарату; розвивати фонематичний слух, увагу, пам'ять, мислення; формувати позитивну мотивацію на занятті; виховувати самоконтроль за мовою, бажання займатися.

Обладнання: клоун - макет з великої пластикової пляшки з відкритим ротом - проріз і рукавичкою (одягається на руку логопеда), книжка-коробка в якій склянка зводою, папір, ножиці, брязкальця, свисток)

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організаційний момент

-Добрий день, діти! Давайте привітаємось,  а зараз давайте познайомимось, кожен з вас назве своє імя, але незвично, зі стиснутими зубами і губами!

 (називають по черзі кожен своє імя)

-Вийшло в нас познайомитись? Чому?

(відповіді)

-Що нам допомогає розмовляти?

 (відповіді)

2.Знайомство з частинами артикуляційного апарату.

Показати на макеті – зуби, губи, язичок, піднебіння.   При вимовлянні звуків язик, губи, зуби займають різне положення. Для кожного звука – тільке одне положення, якщо язик, губи або зуби приймають інше положення, звук спотворюється і оточуючі люди не зможуть зрозуміти один одного.

Є в нашому дитячому садочку кабінет де діти вчаться правильно вимовляти звуки рідної мови, а допомогає їм вчитель-логопед.

А сьогодні нам ще допоможе наш гість Веселий Клоун.

Показувати на макеті вправи, діти повторюють.

 3.Артикуляційна гімнастика.

Наш Веселий  Клоун говорить, щоб правильно говорити, для початку потренувати язичок, я буду читати казку, а клоун буде показувати, як правильно виконувати всі вправи для язичка.

«Казка про Язичка»

Жив-був Язичок. Прокинувшись рано вранці, він відправився на прогулянку і зустрів жабу.Ми наслідуємо жабок,тягнемо губи прямо до вушок.«Жаба»Поспостерігав Язичок за жабою і пішов далі. Бачить, конячка дітей катає. Сів Язичок на конячку і теж поскакав.Язичком поклацати  «Конячка»Зістрибнув Язичок з конячки і побіг погойдатися на гойдалках.На гойдалці я гойдаюсявгору-вниз, вгору-вниз,я до даху піднімаюся,а потім спускаюся вниз. «Гойдалки»  Зліз Язичок з гойдалок і раптом побачив  сердитого індика.Я - індик «балди-балди».Розбігайтеся хто куди.«Індик»Раптом подув сильний вітер, Язичок злякався і побіг додому.А вдома мама спекла млинці з малиновим варенням. Поїв Язичок млинців з варенням, та все губи забруднив. Треба губи акуратно облизати.Ох і смачне варення!Шкода, залишилося на губі.Язичок я піднімуІ залишки оближу. «Смачне варення»Поїв Язичок млинців з варенням і вирішив випити чаю.Язичок ми до носа тягнемо,Чашку з чаєм представляємо.«Чашечка» Попив Язичок чаю з своєю красивою чашки і пішов спати. А перед сном він пішов вмиватися і чистити зубки. Давай і ми з тобою почистимо наші верхні зубки. «Чистимо зубки»

4.Розвиток слухової уваги (немовні звуки)

Гра «Що звучало»

5. Підсумок заняття.

-Ми сьогодні працювали, робили правильно артикуляційну гімнастику тепер ми точно знаємо, що правильно говорити - це дуже важливо, але для цього треба дуже багато працювати, як наш Веселий Клоун, який нам допомагав.

(взятися за руки всім разом)

-Ми веселі, ми щасливі, ми розумні, ми  МО-ЛОД-ЦІ !!!

Заняття з розвитку мовлення з використанням наочного моделювання

                               "ЗВІРІ В ЛІСІ"                                                                                                    

                                                                                       вчитель - логопед Рева В.Є.

Мета: удосконалювати вміння дітей добирати споріднені слова; навчити та  закріпити вміння вживати в реченні  прийменники, узгоджувати прийменники з іменниками в однині та множині використовуючи схеми наочного моделювання; активізувати зв’язне мовлення; формувати мовленнєву компетентність дітей-логопатів; сприяти розвитку пам’яті, зорової та слухової уваги, спостережливості.

Матеріал та обладнання: дзвіночок, схеми моделювання, картинки звірів, звірі-іграшки, кошик з горішками.

Хід заняття.

1.Коло-вітання

Ми стаємо всі до кола,

Не сумуємо ніколи,

Разом ми одна сімя,

Я і ти, ти і я.

2.Вправа «Дзвіночок»

-         Давайте привітаємо один одного за допомогою дзвіночка (діти передають по колу дзвіночок і називають лагідно один одного)

-         Саме сьогодні я запрошую вас поговорити про ліс. Давайте  пригадаємо правила поводження в лісі.

ü    Ми  в лісі не хазяїни, а гості. А коли вже прийшли в гості – треба поважати хазяїв лісу – рослинний і тваринний світ.

ü    Не шуміти.

ü    Не кричати.

ü    Не смітити.

ü    Не топтати.

-         В лісі живе багато звірів. Зараз ми поговоримо про цих звірів, а про кого саме, спробуйте відгадати.

3.Дидактична гра «Розкажи про тварину» (діти за допомогою моделей описують тварину і відгадують її)

-         Також в лісі ростуть різні дерева. Які дерева ростуть в лісі?

-         Погляньте, будь ласка, на цей символ! Яку дію він може означати? А цей?

Я буду складати для вас схеми, а ви спробуєте дізнатися,що я написала для вас.( діти узгоджують прийменники з іменниками в однині і множині:»під берізкою-під берізками», «під дубом-під дубами» і і.т.д.)

       4.Гра «Хто з чим?»

5.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Трава низенька-низенька,

(присідають)
Дерева високі-високі,
(стають на пальці ніг, руки піднімають угору)
Вітер дерева колише, гайдає,
(нахил тулуба вліво і вправо)
Птахи летять, відлітають,
(помахи руками, як крилами)
А діти тихенько по лісі гуляють.

-         Погляньте на цих тваринок вони зовсім не схожі. Так чи ні? Незважаючи на розбіжності в зовнішньому вигляді, ці тварини все ж таки схожі. Чим? (узимку сплять). Якщо вони всю зиму сплять, то їсти не будуть, адже взимку немає їжі, до якої вони звикли. А чи знаєте ви, що вони люблять? Тоді допоможемо їм знайти їх улюблену страву.

6.Дидактична гра  « Нагодуй звірят»

7.Прочитати загадку про їжачка (діти читають модель загадки)

- Ви  відгадали загадку про їжачка. І їжачок вам передав ось такий сюрприз. (кошик з горішками)